дуплавина
ДУПЛАВИНА, ДУПЛЯВИНА, и, ж., рідко. Те саме, що дупло 1. Скрізь тихо; між корчами звір пасеться, В дуплавині погукує сова (Фр., XI, 1952, 253); У великій силі був той дуб - жодної сухої гілки, жодної дуплавини, немов з чавуну був вилитий (Збан., Сеспель, 1961, 434); Попівна презирливо усміхнулася: - Такий дуб, а вже з дуплявиною!.. (Воскр., Весна.., 1939, 36).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дуплавина | дуплавини |
Родовий | дуплавини | дуплавин |
Давальний | дуплавині | дуплавинам |
Знахідний | дуплавину | дуплавини |
Орудний | дуплавиною | дуплавинами |
Місцевий | на/у дуплавині | на/у дуплавинах |
Кличний | дуплавино | дуплавини |