діамантовий
ДІАМАНТОВИЙ, а, е. Прикм. до діамант. Вона ще цілу годину буде чіпляти блискуче діамантове намисто на шию (Н.-Лев., IV, 1956, 12); // Оздоблений діамантом. Іде, іде - коли море. А через море така царівна на березі стоїть, на руці перстень діамантовий сяє! (Тич., 1, 1957, 146); * Образно. На листі засвітилася діамантова роса і рівними барвами замиготіла, заграла і зникла (Л. Укр., III, 1952, 494).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | діамантовий | діамантова | діамантове | діамантові |
Родовий | діамантового | діамантової | діамантового | діамантових |
Давальний | діамантовому | діамантовій | діамантовому | діамантовим |
Знахідний | діамантовий, діамантового | діамантову | діамантове | діамантові, діамантових |
Орудний | діамантовим | діамантовою | діамантовим | діамантовими |
Місцевий | на/у діамантовому, діамантовім | на/у діамантовій | на/у діамантовому, діамантовім | на/у діамантових |