дітлашня
ДІТЛАШНЯ, і, ж., збірн., розм. Те саме, що діти11, 2. На майдані, де раніше дітлашня купалася в поросі, я з дівчатами розвела квітник (Ів., Вел. очі, 1956, 83); Осман слухав [дівчину].. і наче бачив, як виганяли з саклі бідну родину, як забирали останню козу, годувальницю напівголої дітлашні (Тулуб, Людолови, II, 1957, 354).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дітлашня | дітлашні |
Родовий | дітлашні | дітлашень |
Давальний | дітлашні | дітлашням |
Знахідний | дітлашню | дітлашні |
Орудний | дітлашнею | дітлашнями |
Місцевий | на/у дітлашні | на/у дітлашнях |
Кличний | дітлашне | дітлашні |