дієвідміна
ДІЄВІДМІНА, и, ж. 1. Система відмінюваних форм дієслова, які виражають категорії особи, способу, часу, числа.
2. Група дієслів, що має однакові форми відмінювання залежно від характеру основи. За характером особових закінчень у формах теперішнього часу дієслів недоконаного виду (і майбутнього часу дієслів доконаного виду) розрізняють.. дві дієвідміни (Курс сучасної укр. літ. мови, 1, 1951, 468).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дієвідміна | дієвідміни |
Родовий | дієвідміни | дієвідмін |
Давальний | дієвідміні | дієвідмінам |
Знахідний | дієвідміну | дієвідміни |
Орудний | дієвідміною | дієвідмінами |
Місцевий | на/у дієвідміні | на/у дієвідмінах |
Кличний | дієвідміно | дієвідміни |