еклектик
ЕКЛЕКТИК, а, ч., книжн. Прихильник еклектизму. Він [М. Грушевський] був непоправний еклектик: фактори економічні, соціальні, біологічні, ідеологічні й психологічні розглядав як рівнозначні й рівноцінні (Літ. Укр., 30.ІХ 1966, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еклектик | еклектики |
Родовий | еклектика | еклектиків |
Давальний | еклектикові, еклектику | еклектикам |
Знахідний | еклектика | еклектиків |
Орудний | еклектиком | еклектиками |
Місцевий | на/у еклектику, еклектикові | на/у еклектиках |
Кличний | еклектику | еклектики |
еклектика
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | еклектика | еклектики |
Родовий | еклектики | еклектик |
Давальний | еклектиці | еклектикам |
Знахідний | еклектику | еклектики |
Орудний | еклектикою | еклектиками |
Місцевий | на/у еклектиці | на/у еклектиках |
Кличний | еклектико | еклектики |