електролітичний
ЕЛЕКТРОЛІТИЧНИЙ, а, е, хім. Прикм. до електроліз. Розпад електролітів на іони під дією розчинника дістав назву електролітичної дисоціації, або іонізації (Заг. хімія, 1955, 230); Електролітичний метод; // Зробл., здобутий шляхом електролізу. Лабораторія [заводу «Запоріжсталь»] допомогла освоїти технологію електролітичного лудіння жерсті (Наука.., 9, 1956, 2); Електролітична мідь; // Признач. для проведення електролізу. Підготовлений до покриття предмет занурюють в електролітичну ванну з розчином відповідної солі і сполучають його з негативним полюсом джерела струму (Нариси розв. прикл. електр.., 1957,124).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | електролітичний | електролітична | електролітичне | електролітичні |
Родовий | електролітичного | електролітичної | електролітичного | електролітичних |
Давальний | електролітичному | електролітичній | електролітичному | електролітичним |
Знахідний | електролітичний, електролітичного | електролітичну | електролітичне | електролітичні, електролітичних |
Орудний | електролітичним | електролітичною | електролітичним | електролітичними |
Місцевий | на/у електролітичному, електролітичнім | на/у електролітичній | на/у електролітичному, електролітичнім | на/у електролітичних |