емпіріокритицизм
ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ, у, ч. Реакційний суб'єктивно-ідеалістичний напрям у буржуазній філософії кінця XIX ст., який заперечує об'єктивне існування матеріального світу і розглядає його як явище свідомості і поєднання відчуттів; махізм. У західноєвропейській буржуазній філософії великого поширення набула тоді [у 1907 р.] реакційна ідеалістична філософія - емпіріокритицизм (Біогр. Леніна, 1955, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | емпіріокритицизм | емпіріокритицизми |
Родовий | емпіріокритицизму | емпіріокритицизмів |
Давальний | емпіріокритицизмові, емпіріокритицизму | емпіріокритицизмам |
Знахідний | емпіріокритицизм | емпіріокритицизми |
Орудний | емпіріокритицизмом | емпіріокритицизмами |
Місцевий | на/у емпіріокритицизмі | на/у емпіріокритицизмах |
Кличний | емпіріокритицизме | емпіріокритицизми |