енколпіон
ЕНКОЛПІОН, -а, ч. 1. Те саме, що панагія. 2. Складаний нагрудний хрест давньокняжої доби; складався з двох частин – спідньої й верхньої; виготовлявся з дрібних металевих пластин; енколпіони з’явилися на Русі у X ст. – в період поширення християнства; як правило, всередину таких хрестів вкладали мощі святих; цей хрест був дуже поширений, але його знаходили не лише на території Київської Русі, але зокрема і на Кавказі та у Західній Європі; монополію на його виготовлення мали київські майстри; його відмінність від інших хрестів полягає в тому, що на ньому зображена Діва Оранта.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | енколпіон | енколпіони |
Родовий | енколпіона | енколпіонів |
Давальний | енколпіонові, енколпіону | енколпіонам |
Знахідний | енколпіон | енколпіони |
Орудний | енколпіоном | енколпіонами |
Місцевий | на/у енколпіоні | на/у енколпіонах |
Кличний | енколпіоне | енколпіони |