епанагога
ЕПАНАГОГА, -и, ж., іст. Збірник греко-римського або візантійського права; керівництво для судів, розроблене у Візантії у 879 р.; положення Епанагоги, що оформляли союз церкви і держави, і тепер широко використовується у церковному праві.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | епанагога | епанагоги |
Родовий | епанагоги | епанагог |
Давальний | епанагозі | епанагогам |
Знахідний | епанагогу | епанагоги |
Орудний | епанагогою | епанагогами |
Місцевий | на/у епанагозі | на/у епанагогах |
Кличний | епанагого | епанагоги |