етюдність
ЕТЮДНІСТЬ, -ності, ж. Абстр. ім. до етюдний. // В образотворчому мистецтві – техніка виконання, коли в закінченому творі залишаються риси етюду; вони можуть відволікати увагу, ослаблювати або й зовсім спотворювати ідейно-образний зміст.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | етюдність | етюдності |
Родовий | етюдності, етюдности | етюдностей |
Давальний | етюдності | етюдностям |
Знахідний | етюдність | етюдності |
Орудний | етюдністю | етюдностями |
Місцевий | на/у етюдності | на/у етюдностях |
Кличний | етюдносте | етюдності |