жарок
ЖАРОК, рку, ч. Зменш.-пестл. до жар 1,4. На сковородку положили [ласуни] Десятків два карасиків живих.. І на жарку їх шкварить прийнялись (Гл., Вибр., 1957. 149); І вже гуде важкий поміст, - зійшлися нарівні: Він гармоніст, я танцюрист, - Весілля в стороні. - Давай, давай! Жарку нема! (Мал., Серце.., 1959,138).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жарок | жарки |
Родовий | жарку | жарків |
Давальний | жаркові, жарку | жаркам |
Знахідний | жарок | жарки |
Орудний | жарком | жарками |
Місцевий | на/у жарку | на/у жарках |
Кличний | жарку | жарки |