жвакувати
ЖВАКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, рідко. 1. Те саме, що жвакати. Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу, невиразне гудіння, наче звір-велет трощить щось, жвакує і важко сопить (Коцюб., І, 1955, 364).
2. Їсти, обгризаючи щось зубами. Тіло козацьке молодецьке жвакували [вовки-сіроманці] (Думи.., 1941, 93)
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жвакую | жвакуємо |
2 особа | жвакуєш | жвакуєте |
3 особа | жвакує | жвакують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жвакуватиму | жвакуватимемо |
2 особа | жвакуватимеш | жвакуватимете |
3 особа | жвакуватиме | жвакуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | жвакував | жвакували |
Жіночий рід | жвакувала | |
Середній рід | жвакувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жвакуймо | |
2 особа | жвакуй | жвакуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | жвакуючи | |
Минулий час | жвакувавши |