жентиця
ЖЕНТИЦЯ, і, ж., діал. Сироватка з овечого молока. І вже звідти долітала до Івана його співанка: Чорногора хліб не родить, Не родить пшеницю, Викохує вівчариків, Сирок і жентицю (Коцюб., II, 1955, 328); Як пам'ятаю, гуцули пили тільки - і це не всякий - влітку жентицю на полонині та воду з чуркала (Козл., Сонце.., 1957, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жентиця | жентиці |
Родовий | жентиці | жентиць |
Давальний | жентиці | жентицям |
Знахідний | жентицю | жентиці |
Орудний | жентицею | жентицями |
Місцевий | на/у жентиці | на/у жентицях |
Кличний | жентице | жентиці |