житечко
ЖИТЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до жито 1, 2. [Стецько і Стециха:] Та напиймося, родино, Щоб нам жито родило, І житечко, і овес, Щоб зібрався рід увесь (Кроп., II, 1958, 94); - Оце ж була в мене копа житечка та пшениці снопів сорок (Збан., Єдина, 1959, 34); Йому вже починав віритись, що справді якогось дня за частоколом верб підійметься з води його земля і він на ній житечко посіє і городину посадить (Стельмах, І, 1962, 454).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | житечко | житечка |
Родовий | житечка | житечок |
Давальний | житечкові, житечку | житечкам |
Знахідний | житечко | житечка |
Орудний | житечком | житечками |
Місцевий | на/у житечку | на/у житечках |
Кличний | житечко | житечка |