жовкнути
ЖОВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. жовк і жовкнув, ла, ло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. Пшениці та жита в'яли й жовкли (Н.-Лев., IV, 1956, 13); Як надходить осінь, птахи мовкнуть, Жолуді давно дозрілі жовкнуть (Мур., Піонер. слово, 1951, 57); // Робитися, ставати блідим з жовтим відтінком (про обличчя). Вона нікого не хотіла тоді бачити, не ходила обідати, жовкла і худла за один день (Коцюб., І, 1955, 325).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жовкну | жовкнемо |
2 особа | жовкнеш | жовкнете |
3 особа | жовкне | жовкнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жовкнутиму | жовкнутимемо |
2 особа | жовкнутимеш | жовкнутимете |
3 особа | жовкнутиме | жовкнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | жовк | жовкли |
Жіночий рід | жовкла | |
Середній рід | жовкло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жовкнімо | |
2 особа | жовкни | жовкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | жовкнучи | |
Минулий час | жовкши |