жолобити
ЖОЛОБИТИ, бить; мн, жолоблять; недок., перех., рідко. 1. Заглиблюючись і вибираючи частину чого-небудь, робити щось (перев. подібне до жолоба). Почали дроворуби рубати дерева у лісі та жолобити човни на десять тисяч чоловік (Оп., Іду.., 1958, 144); Озеро з часом зникає, і ріка жолобить в його колишньому дні русло (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 164).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жолоблю | жолобимо |
2 особа | жолобиш | жолобите |
3 особа | жолобить | жолоблять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жолобитиму | жолобитимемо |
2 особа | жолобитимеш | жолобитимете |
3 особа | жолобитиме | жолобитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | жолобив | жолобили |
Жіночий рід | жолобила | |
Середній рід | жолобило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | жолобмо | |
2 особа | жолоб | жолобте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | жолоблячи | |
Минулий час | жолобивши |