забожитися
ЗАБОЖИТИСЯ, ожуся, ожишся, заст. Док. до божитися. Забожилася [Олена], що тільки він вернеться з походу від Чернігова та пришле людей, то вона зараз і подає рушники... (Кв.-Осн., II, 1956, 208); - Товариші, повірте мені, і тоді життя буде прекрасним, от їй же богу правда! - Богунець Чиж так палко вірив у те, що говорив, що, забожившись, стукнув себе кулаком у груди (Довж., Зач. Десна, 1957, 115).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забожуся | забожимося |
2 особа | забожишся | забожитеся |
3 особа | забожиться | забожаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забожився | забожилися |
Жіночий рід | забожилася | |
Середній рід | забожилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забожімося | |
2 особа | забожися | забожіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | забожившись |