заброджений
ЗАБРОДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до забродити3.
2. у знач. прикм. Який забродився. Невдовзі прибігла й мати. З кошиком у руці, схвильована, заброджена, десь, видно, балку убрід перебродила (Гончар, Таврія.., 1957, 483).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заброджений | заброджена | заброджене | заброджені |
Родовий | забродженого | забродженої | забродженого | заброджених |
Давальний | забродженому | забродженій | забродженому | забродженим |
Знахідний | заброджений, забродженого | заброджену | заброджене | заброджені, заброджених |
Орудний | забродженим | забродженою | забродженим | забродженими |
Місцевий | на/у забродженому, забродженім | на/у забродженій | на/у забродженому, забродженім | на/у заброджених |