забулькотати
ЗАБУЛЬКОТАТИ, очу, очеш і ЗАБУЛЬКОТІТИ, очу, отиш, док. Підсил. до забулькати 1. Забулькотала вона [вода] у горлі, - стара похлинулася, здригнула - і розкрила очі (Мирний, І, 1954, 361); Ганна Сильвестрівна встигла тим часом наставити вже окропу, і коли вода забулькотіла, виклала на підситок перший десяток вареників (Сенч., На Бат. горі, 1960, 32).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забулькочу | забулькочемо |
2 особа | забулькочеш | забулькочете |
3 особа | забулькоче | забулькочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | забулькотав | забулькотали |
Жіночий рід | забулькотала | |
Середній рід | забулькотало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | забулькочімо | |
2 особа | забулькочи | забулькочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | забулькотавши |