забіг
ЗАБІГ, у, ч. 1. У спортивних змаганнях - біг на певну відстань. Готувався останній забіг на півтори тисячі метрів. До нього потрапили найсильніші бігуни (Мушк., Чорний хліб, 1960, 113).
2. заст. Притулок, захисток. Шляхта позосталася, удавшися в забіги до кріпких своїх фортець (Сл. Гр.).
3. діал. Ковзкий спад, з якого з'їжджають сани. Казав, не їдь туди, там великі забіги (Сл. Гр.).
4. тільки мн., діал. Старання, зусилля. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | забіг | забіги |
Родовий | забігу | забігів |
Давальний | забігові, забігу | забігам |
Знахідний | забіг | забіги |
Орудний | забігом | забігами |
Місцевий | на/у забігу | на/у забігах |
Кличний | забігу | забіги |
забіга
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | забіга | забіги |
Родовий | забіги | забіг |
Давальний | забізі | забігам |
Знахідний | забігу | забіги |
Орудний | забігою | забігами |
Місцевий | на/у забізі | на/у забігах |
Кличний | забіго | забіги |