завершальний
ЗАВЕРШАЛЬНИЙ, а, е. Який становить собою завершення, закінчення чого-небудь. Культурний розвиток у період розгорнутого будівництва комуністичного суспільства буде завершальним етапом великої культурної революції (Програма КПРС, 1961, 113); Зібрати хліб швидко і без втрат - завершальне завдання в боротьбі за врожай (Колг. Укр., 7, 1957, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завершальний | завершальна | завершальне | завершальні |
Родовий | завершального | завершальної | завершального | завершальних |
Давальний | завершальному | завершальній | завершальному | завершальним |
Знахідний | завершальний, завершального | завершальну | завершальне | завершальні, завершальних |
Орудний | завершальним | завершальною | завершальним | завершальними |
Місцевий | на/у завершальному, завершальнім | на/у завершальній | на/у завершальному, завершальнім | на/у завершальних |