завошивлений
ЗАВОШИВЛЕНИЙ, а, е, розм. Який завошивів, має багато вошей. Огрядний лісовик мовчки брав качки.. від свого дачника й ішов патрати худющу, завошивлену дичину (Стельмах, II, 1962, 277); -А тут якраз прибігли у село оці німці, що.. втікають десь чи не від Дона степами. Голодні, значиться, немиті, завошивлені (Козл., Щури.., 1956, 208).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | завошивлений | завошивлена | завошивлене | завошивлені |
Родовий | завошивленого | завошивленої | завошивленого | завошивлених |
Давальний | завошивленому | завошивленій | завошивленому | завошивленим |
Знахідний | завошивлений, завошивленого | завошивлену | завошивлене | завошивлені, завошивлених |
Орудний | завошивленим | завошивленою | завошивленим | завошивленими |
Місцевий | на/у завошивленому, завошивленім | на/у завошивленій | на/у завошивленому, завошивленім | на/у завошивлених |