завідувач
ЗАВІДУВАЧ, а, ч., чого. Той, хто завідує, керує чим-небудь. З'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (Собко, Нам спокій... 1959, 20); Останні десять років Кость Григорович працював завідувачем міського пункту швидкої медичної допомоги (Гончар, IV, 1960, 43); Петро Михайлович Вдовиченко, завідувач міністерської школи, вийшов з хати на подвір'я (Кач., II, 1958, 219).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завідувач | завідувачі |
Родовий | завідувача | завідувачів |
Давальний | завідувачеві, завідувачу | завідувачам |
Знахідний | завідувача | завідувачів |
Орудний | завідувачем | завідувачами |
Місцевий | на/у завідувачі, завідувачу, завідувачеві | на/у завідувачах |
Кличний | завідувачу | завідувачі |