задерикувато
ЗАДЕРИКУВАТО. Присл. до задерикуватий. Сидів у ньому неспокійний і таки розбишакуватий бісик, що вигадував усякі штуки й задерикувато підштовхував Сашка: «Ану, хлопче, утнемо!» (Жур., Даша, 1961, 36); Трохи кирпатий ніс [дівчини] дивився весело, задерикувато і створював дивний контраст з тихими, засмученими очима (Донч., II, 1956, 96).