ЗАДЗЕЛЕНЬКОТІТИ, очу, отиш, док., розм. Підсил. до задзеленькати. Задзеленькотіли дзвіночки, й санки посунулися по гладкій дорозі (Вільде. Повнол. діти, 1960, 168); Капрал зупинився і задзеленькотів невеличкою залізною колодкою (Фр., І, 1955, 272); Убіг я до суду.., як лусну дверми об якусь мару, аж вікна задзеленькотіли (Март., Тв., 1954, 204).