закуп
ЗАКУП, а, ч. У стародавній Русі - бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором - «рядом», звались рядовичами. Однією з категорій рядовичів були закупи. Ця назва походить від певної суми грошей (купи), одержаної в борг від хазяїна з умовою відробітку (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 448).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закуп | закупи |
Родовий | закупа | закупів |
Давальний | закупові, закупу | закупам |
Знахідний | закупа | закупів |
Орудний | закупом | закупами |
Місцевий | на/у закупі, закупові | на/у закупах |
Кличний | закупе | закупи |