закурюватися
ЗАКУРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАКУРИТИСЯ, урюся, уришся, док. 1. Покриватися пилом, ставати закуреним. Вона [губернія] недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася, ярмарковим духом тхнула (Мирний, III, 1954, 255); // перен. Гартуватися. Вихованці семінарії, коли їх зразу не ламало вчительське життя, пізніше закурювались у боротьбі і робились міцними, як криця (Вас., IV, 1960, 16).
2. Покриватися кіптявою. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму (Ся. Гр.); // Закопчуватися.
3. Запалюватися (про люльку, цигарку і т. ін.). Ніяк не закурюється люлька - тютюн вогкий (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закурююся | закурюємося |
2 особа | закурюєшся | закурюєтеся |
3 особа | закурюється | закурюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закурюватимуся | закурюватимемося |
2 особа | закурюватимешся | закурюватиметеся |
3 особа | закурюватиметься | закурюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закурювався | закурювалися |
Жіночий рід | закурювалася | |
Середній рід | закурювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закурюймося | |
2 особа | закурюйся | закурюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закурюючись | |
Минулий час | закурювавшись |