закучерявлений
ЗАКУЧЕРЯВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закучерявити. * Образно. Море вирує все грізніше, все лютіше жбурляє на берег безперервні каскади хвиль, закучерявлених кипучою піною (Збан., Сеспель, 1961, 4).
2. у знач. прикм. Який закучерявився. Батько з докором дивився на сина. На його довгий закучерявлений на потилиці чуб (Ткач, Арена, 1960, 91); * Образно. Пором поплив, залишаючи позад себе схлипування закучерявленої води (Стельмах, Хліб.., 1959, 422); // З кучерявим волоссям. Силою віяло від Мокеїча, від його розхристаних, загорілих, закучерявлених грудей (Гончар, Таврія.., 1957, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закучерявлений | закучерявлена | закучерявлене | закучерявлені |
Родовий | закучерявленого | закучерявленої | закучерявленого | закучерявлених |
Давальний | закучерявленому | закучерявленій | закучерявленому | закучерявленим |
Знахідний | закучерявлений, закучерявленого | закучерявлену | закучерявлене | закучерявлені, закучерявлених |
Орудний | закучерявленим | закучерявленою | закучерявленим | закучерявленими |
Місцевий | на/у закучерявленому, закучерявленім | на/у закучерявленій | на/у закучерявленому, закучерявленім | на/у закучерявлених |