залатаний
ЗАЛАТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до залатати, Під залатаною на плечах ватянкою вгадувалася широка м'язиста спина (Руд., Остання шабля, 1959, 167): * Образно. Залатане озеро Зеленим лататтям (Дор.. Літа.., 1957, 49); // у знач. прикм. Виходжу. Бачу: стоїть у залатаному кожушку якась чорна, заросла бородою людина з кийком у руках (Ле, В снопі.., 1960, 358).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | залатаний | залатана | залатане | залатані |
Родовий | залатаного | залатаної | залатаного | залатаних |
Давальний | залатаному | залатаній | залатаному | залатаним |
Знахідний | залатаний, залатаного | залатану | залатане | залатані, залатаних |
Орудний | залатаним | залатаною | залатаним | залатаними |
Місцевий | на/у залатаному, залатанім | на/у залатаній | на/у залатаному, залатанім | на/у залатаних |