замахувати
ЗАМАХУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАМАХНУТИ, ну, неш, док., чим і без додатка, рідко. Те саме, що замахуватиея 1, 2. Рідна мати високо замахує, а помалу б'є (Укр.. присл.., 1955, 125); - Ти, ти... де ти був? - напустився на його Йосипенко. - Не дуже, не дуже! Ти чого тикаєш? Кістки переламаю, - грозився Хомка на Йосипенка, тупаючи кривою ногою й замахуючи рукою (Мирний, IV, 1955, 190); Замахнув [Тягнирядно] вірьовкою в руці, ударив жеребця по ребрах і.. - просто в степ (Головко, II, 1957, 156).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замахую | замахуємо |
2 особа | замахуєш | замахуєте |
3 особа | замахує | замахують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замахуватиму | замахуватимемо |
2 особа | замахуватимеш | замахуватимете |
3 особа | замахуватиме | замахуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замахував | замахували |
Жіночий рід | замахувала | |
Середній рід | замахувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замахуймо | |
2 особа | замахуй | замахуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замахуючи | |
Минулий час | замахувавши |