замашистий
ЗАМАШИСТИЙ, а, е. 1. Для якого характерні широкі, вільні рухи. Дивився б не надивився, як вона робить щось чи просто як вулицею йде: лице підняте.. і руками широко розмахує, аж за спину їх закидає. І хода така пружна, замашиста (Гончар, Тронка, 1963, 105).
2. розм. Який має значні розміри. Один був старший пан, високий, статний, з замашистими.. вусами (Фр., III, 1950, 215); Гандзя повагом дістав кисета з махоркою, скрутив із шматка газети замашисту цигарку й смачно закурив (Ю. Янов., Мир, 1956, 138).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замашистий | замашиста | замашисте | замашисті |
Родовий | замашистого | замашистої | замашистого | замашистих |
Давальний | замашистому | замашистій | замашистому | замашистим |
Знахідний | замашистий, замашистого | замашисту | замашисте | замашисті, замашистих |
Орудний | замашистим | замашистою | замашистим | замашистими |
Місцевий | на/у замашистому, замашистім | на/у замашистій | на/у замашистому, замашистім | на/у замашистих |