замовлений
ЗАМОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замовити 1, 2. - Шкода, що ми не можемо поїхати разом з нею до міста. У мене й коні замовлені (Л. Укр., III 1952, 575); На пристані вони взяли замовлену зучорашнього дня невелику шлюпку (Собко, Скеля.., 1961 107); - Будуть унуки - теж повмирають, а мій ліс усе стоятиме... - Тобто він замовлений, до страшного суду стоятиме? (Л. Янов., І, 1959, 347); // замовлено безос. присудк. сл. Вінок уже замовлено, і гроші на нього помалу збираються (Коцюб., І, 1955, 166).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замовлений | замовлена | замовлене | замовлені |
Родовий | замовленого | замовленої | замовленого | замовлених |
Давальний | замовленому | замовленій | замовленому | замовленим |
Знахідний | замовлений, замовленого | замовлену | замовлене | замовлені, замовлених |
Орудний | замовленим | замовленою | замовленим | замовленими |
Місцевий | на/у замовленому, замовленім | на/у замовленій | на/у замовленому, замовленім | на/у замовлених |