заможненький
ЗАМОЖНЕНЬКИЙ, а, е. Досить заможний. Старі були собі заможненькі хазяїни і, як повмирали, то зоставили діткам чимало-таки худобоньки (Стор., І, 1957, 43); Часто горіли тоді не одні економії; а, бува й дядько заможненький - дивишся, все наче гаразд, а він тобі до бога димом пішов!.. (Кос., Новели, 1962, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заможненький | заможненька | заможненьке | заможненькі |
Родовий | заможненького | заможненької | заможненького | заможненьких |
Давальний | заможненькому | заможненькій | заможненькому | заможненьким |
Знахідний | заможненький, заможненького | заможненьку | заможненьке | заможненькі, заможненьких |
Орудний | заможненьким | заможненькою | заможненьким | заможненькими |
Місцевий | на/у заможненькому, заможненькім | на/у заможненькій | на/у заможненькому, заможненькім | на/у заможненьких |