заморока
ЗАМОРОКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що морока; клопіт. Видумали люди піщаний годинник.. Недорогий і дуже простий такий годинник, але й з ним чимало замороки, - раз у раз треба назирати за ним (Коцюб.. III, 1956, 7); // перен. Про того, хто завдає великого клопоту і т. ін. [Конон:] Ах пій ж, чарівнице, замороко моя, щебетухо! (обійма її і цілує) (Крон., II, 1958, 503); Це не людина, цей Боровик, а якась світова заморока. З лікарні тікає - не втримаєш - з санітарами єдиний фронт організовує, вони за нього горою стоять (Собко, Справа.., 1959, 284).
2. діал. Задушливі випари. Сонечко стояло вже серед неба і пекло немилосердно, піднімаючи хмарою густу, вонючу замороку нафтову понад Бориславом (Фр., V, 1951, 376).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заморока | замороки |
Родовий | замороки | заморок |
Давальний | замороці | заморокам |
Знахідний | замороку | замороки |
Орудний | заморокою | замороками |
Місцевий | на/у замороці | на/у замороках |
Кличний | замороко | замороки |