заморочений
ЗАМОРОЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заморочити. Знати її по лиці, що втомлена, вимучена клопотом, заморочена злиднями (Л. Укр., IV, 1954, 213); Заморочений своїми антенами, сусідськими примусами та технічними, журналами, Віталій досі мало такі речі [дівочу красу] й помічає (Гончар, Тронка, 1963, 39); - От нате та полічіть [гроші], бо в мене голова заморочена: я вже нездатна й гаразд полічити (Н.-Лев., IV, 1956, 301); - Ти, злодію, мою всю працю забрав! - ревів заморочений лемко (Ков., Тв., 1958, 59); // заморочено, безос. присудк. сл. [Зінька:] Заморочено мене, задурено! Одне бачу, що пропаща я навік!.. (Крон., II, 1958, 33).
2. діал. Запаморочений. Рудники розбіглися по бічних штольнях і знайшли Олексу в однім хіднику, наповненім нездоровими газами, уже замороченого (Ков., Світ.., 1960, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заморочений | заморочена | заморочене | заморочені |
Родовий | замороченого | замороченої | замороченого | заморочених |
Давальний | замороченому | замороченій | замороченому | замороченим |
Знахідний | заморочений, замороченого | заморочену | заморочене | заморочені, заморочених |
Орудний | замороченим | замороченою | замороченим | замороченими |
Місцевий | на/у замороченому, замороченім | на/у замороченій | на/у замороченому, замороченім | на/у заморочених |