занишкнути
ЗАНИШКНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що замовкнути. - Занишкніть, уха наставляйте І слухайте, що я скажу (Котл., І, 1952, 249); Настає нарешті той день, .. коли малюк-першокласник в радісному захваті довго калататиме тим важким дзвоником у коридорі, а вони, завтрашні випускники, занишкнуть, причаєно й схвильовано слухаючи це знайоме дзеленчання (Гончар, Тронка, 1963, 134); Занишкли, стихли нічні птахи (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 103).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занишкну | занишкнемо |
2 особа | занишкнеш | занишкнете |
3 особа | занишкне | занишкнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | занишкнув | занишкнули |
Жіночий рід | занишкнула | |
Середній рід | занишкнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занишкнімо | |
2 особа | занишкни | занишкніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | занишкнувши |