занудьгувати
ЗАНУДЬГУВАТИ, ую, уєш, док. Почати нудьгувати. Хлопчик, що спочатку з великою цікавістю розглядав незнайомого дядю, раптом занудьгував і став тягти жінку за руку (Жур., Вечір.., 1958, 408); Четвертий день іде невпинно дощ. Багато сліз в захмареного неба! Зів'янеш, занудьгуєш, хоч-не-хоч. Відчуєш: з кимсь погомоніти треба (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 40); // за ким-чим. Скучити. Я так занудьгував за морем, що провів половину ночі, сидячи біля вікна й уявляючи собі море в молочнім тумані заснулих улоговин (Ю. Янов., II, 1958, 103).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занудьгую | занудьгуємо |
2 особа | занудьгуєш | занудьгуєте |
3 особа | занудьгує | занудьгують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | занудьгував | занудьгували |
Жіночий рід | занудьгувала | |
Середній рід | занудьгувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | занудьгуймо | |
2 особа | занудьгуй | занудьгуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | занудьгувавши |