заохочування
ЗАОХОЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заохочувати. Правильна постановка внутріпартійного життя, основана на широкій самодіяльності партійних низів, на розвитку і заохочуванні здорової критики,.. - повинна бути неодмінною умовою, на основі якої має розвиватися вся робота по якісному поліпшенню партійних рядів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 296).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заохочування | заохочування |
Родовий | заохочування | заохочувань |
Давальний | заохочуванню | заохочуванням |
Знахідний | заохочування | заохочування |
Орудний | заохочуванням | заохочуваннями |
Місцевий | на/у заохочуванні | на/у заохочуваннях |
Кличний | заохочування | заохочування |