запаленілий
ЗАПАЛЕНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запаленіти. Ученик [учень] станув перед учителем, весь запаленілий (Фр., IV, 1950, 323).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запаленілий | запаленіла | запаленіле | запаленілі |
Родовий | запаленілого | запаленілої | запаленілого | запаленілих |
Давальний | запаленілому | запаленілій | запаленілому | запаленілим |
Знахідний | запаленілий, запаленілого | запаленілу | запаленіле | запаленілі, запаленілих |
Орудний | запаленілим | запаленілою | запаленілим | запаленілими |
Місцевий | на/у запаленілому, запаленілім | на/у запаленілій | на/у запаленілому, запаленілім | на/у запаленілих |
запаленіти
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запаленію | запаленіємо |
2 особа | запаленієш | запаленієте |
3 особа | запаленіє | запаленіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запаленів | запаленіли |
Жіночий рід | запаленіла | |
Середній рід | запаленіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запаленіймо | |
2 особа | запаленій | запаленійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | запаленівши |