записний
ЗАПИСНИЙ, а, е. 1. Признач. для записування. Задовольнив почасти свою цікавість [в Алушті] та записав дещо до записної книжечки (Коцюб., III, 1956, 132); Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, Натрапив я на книжку записну (Рильський, Мости, 1948, 12).
2. розм., рідко. Те саме, що запеклий 4. Не спали тілько записні гуляки (Мирний, І, 1954, 330); Як рано міг він хвилювати Серця кокеток записних! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | записний | записна | записне | записні |
Родовий | записного | записної | записного | записних |
Давальний | записному | записній | записному | записним |
Знахідний | записний, записного | записну | записне | записні, записних |
Орудний | записним | записною | записним | записними |
Місцевий | на/у записному, записнім | на/у записній | на/у записному, записнім | на/у записних |