запруджений
ЗАПРУДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запрудити. Лише в 1905 році, під силою величезної бурі революційних повстань і заворушень, сколихнулось було життя-буття вербівчан, але якось швидко все вляглося в старі береги, як стояча вода в наглухо запруджених ставках (Іщук, Вербівчани, 1961, 40); Уже звечоріло, всі центральні вулиці були геть запруджені людьми (Гур., Життя.., 1954, 297).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запруджений | запруджена | запруджене | запруджені |
Родовий | запрудженого | запрудженої | запрудженого | запруджених |
Давальний | запрудженому | запрудженій | запрудженому | запрудженим |
Знахідний | запруджений, запрудженого | запруджену | запруджене | запруджені, запруджених |
Орудний | запрудженим | запрудженою | запрудженим | запрудженими |
Місцевий | на/у запрудженому, запрудженім | на/у запрудженій | на/у запрудженому, запрудженім | на/у запруджених |