запуст
ЗАПУСТ1, у, ч.,розм. Те саме, що зарість. Возний, поки люд наїжджий забавлявся В полях, по запустах, - чомусь подав наказ Вечерю лаштувать не в домі, а якраз По другий бік двора (Міцк., П. Тадеуш. перекл. Рильського, 1949, 35); - Що - дров немає? - А де ж їм узятися? - Старшенький, Пилипко, пішов з санчатами в запуст, - може, нацюкає на раз витопити... (Речм., Весн. грози, 1961, 47); // перен. Про бороду або вуса. Смугла шкіра темніє крізь білий запуст на щоках (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 216).
ЗАПУСТ2, у, ч., заст. Останні дні напередодні великого посту, коли віруючим дозволяється споживати скоромне. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання накупить, І также розного припаса, Щоб що було і їсть, і пить.. Де не взялись воли, телята, Барани, вівці, поросята; Латин прибравсь, мов на запуст (Котл., І, 1952, 170).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запуст | запусти |
Родовий | запусту | запустів |
Давальний | запустові, запусту | запустам |
Знахідний | запуст | запусти |
Орудний | запустом | запустами |
Місцевий | на/у запусті | на/у запустах |
Кличний | запусте | запусти |