зарватися
ЗАРВАТИСЯ1 див. зариватися2.
ЗАРВАТИСЯ2, вуся, вешся, док. Почати рватися кудись, до кого-, чого-небудь. Катря як скричить, зарветься до хати, - я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула... (Вовчок, І, 1955, 202); [Нерей:] Як він [Паріс] зарвавсь до грецьких берегів, Йому я все прийдешнє провістив (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 323).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зарвуся | зарвемося |
2 особа | зарвешся | зарветеся |
3 особа | зарветься | зарвуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зарвався | зарвалися |
Жіночий рід | зарвалася | |
Середній рід | зарвалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зарвімося | |
2 особа | зарвися | зарвіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зарвавшись |