заринати
ЗАРИНАТИ, аю, аєш, недок., ЗАРИНУТИ і рідко ЗАРНУТИ, ну, неш, док. Опускатися у що-небудь рідке; занурюватися. Перейшли [Петро й Павло] поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи (Чуб., І, 1872, 158); Кінські ноги чвакали [у багні], ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (Досв., Вибр., 1959, 63); * Образно. Олесь.. глибоко заринув у свої думи (Крим., Вибр., 1965, 426).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заринаю | заринаємо |
2 особа | заринаєш | заринаєте |
3 особа | заринає | заринають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заринатиму | заринатимемо |
2 особа | заринатимеш | заринатимете |
3 особа | заринатиме | заринатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заринав | заринали |
Жіночий рід | заринала | |
Середній рід | заринало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заринаймо | |
2 особа | заринай | заринайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заринаючи | |
Минулий час | заринавши |