заряд
ЗАРЯД1, у, ч. 1. Певна кількість вибухової речовини, яка міститься у патроні, снаряді, міні і т. ін. - Ви берете заряд толу, вагою на сто кілограмів, і кладете його в сталевий балон, до якого приробляєте детонатор (Ю. Янов., І, 1954, 205); Хома Хаєцький.. сидить весь у кіптяві, вставляючи в оперення мін додаткові заряди (Гончар, І, 1954, 47).
2. Бойовий патрон, снаряд, а також куля, дріб, картеч з потрібною для пострілу кількістю вибухової речовини, введені в канал вогнепальної зброї. Пан Цибульський любив пополювать, ..а коли дуже розсердиться, то й по індиках тарахне, та й забира, щоб заряди на вітер не пішли (Стор., І, 1957, 154); Раз на вовка хука дав [Мирон]; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок всадив... (Мирний, І, 1949, 180); Ми, жінки, почали перев'язувати поранених, подавали до гармат заряди (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. фіз. Кількість електрики, наявної в якому-небудь тілі. З рентгенівських променів Сонця в шарах атмосфери, що знаходяться на висоті 500-1000 кілометрів і вище, утворюються електричні заряди (Наука.., 11, 1962, 57); Під час грози електричні заряди хмар індукують на поверхні землі заряди протилежного знака (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 191).
4. перен. Запас сильних почуттів, якостей і т. ін. В свої ретельно відібрані слова поет уміє вкласти значний емоційний заряд (Поезія.., 1956, 247).
ЗАРЯД2, у, ч., діал. Управління, керівництво. - Слухайте, пане Годієра, ..мушу виїхати на якийсь час.. Приймете на той час заряд маєтку? (Фр., VIII, 1952, 83).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заряд | заряди |
Родовий | заряду | зарядів |
Давальний | зарядові, заряду | зарядам |
Знахідний | заряд | заряди |
Орудний | зарядом | зарядами |
Місцевий | на/у заряді | на/у зарядах |
Кличний | заряде | заряди |
зарядити
ЗАРЯДИТИ1 див. заряджати.
ЗАРЯДИТИ2 див. заряджувати.
ЗАРЯДИТИ3, ряджу, рядиш, док., перех. і неперех. Почати часто повторювати що-небудь у дії, розмові і т. ін. - То все на макаронах сиділи, а це зарядили горох та горох (Гончар, Тронка, 1963, 268); - Своє зарядив [Левко], як молитву: юшку треба пускати не тільки з панів, а й з їхніх прихвоснів... (Стельмах, Хліб.., 1959, 620); // Почати безперервно йти (про дощ, сніг) або бути протягом тривалого часу (про мороз і т. ін.). Після Пилипа сніг упав. Морози жаркі зарядили (Мирний, IV, 1955, 183); - Теплих днів випало мало, - спробував виправдатися Вірний. - Дощі як зарядили... (Логв., Літа.., 1960, 142).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заряджу | зарядимо |
2 особа | зарядиш | зарядите |
3 особа | зарядить | зарядять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зарядив | зарядили |
Жіночий рід | зарядила | |
Середній рід | зарядило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зарядімо | |
2 особа | заряди | зарядіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зарядивши |