засалений
ЗАСАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засалити. Над його губами різко відстовбурчуються щойно засалені вуса (Стельмах, Хліб.., 1959, 31).
2. у знач. прикм. Брудний від жиру. Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горшка (Н.-Лев., II, 1956, 284); // Брудний від тривалого користування, з слідами жирних плям. Він був у засмальцьованім кашкеті і ще більш засаленому сурдуті (Досв., Вибр., 1959, 55); Потому зійшов [сторож] на гонок, зняв кашкета з маленьким засаленим козирком (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засалений | засалена | засалене | засалені |
Родовий | засаленого | засаленої | засаленого | засалених |
Давальний | засаленому | засаленій | засаленому | засаленим |
Знахідний | засалений, засаленого | засалену | засалене | засалені, засалених |
Орудний | засаленим | засаленою | засаленим | засаленими |
Місцевий | на/у засаленому, засаленім | на/у засаленій | на/у засаленому, засаленім | на/у засалених |