засльозений
ЗАСЛЬОЗЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч.до засльозити.
2. у знач. прикм., діал. Який засльозився, став мокрий від сліз. Так вони [сталевари] й змінювали один одного, засльозені, почервонілі, знесилені (Загреб., Спека, 1961, 136); Матюха вп'явся поглядом в Ількові засльозені очі (Головко, II, 1957, 144).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | засльозений | засльозена | засльозене | засльозені |
Родовий | засльозеного | засльозеної | засльозеного | засльозених |
Давальний | засльозеному | засльозеній | засльозеному | засльозеним |
Знахідний | засльозений, засльозеного | засльозену | засльозене | засльозені, засльозених |
Орудний | засльозеним | засльозеною | засльозеним | засльозеними |
Місцевий | на/у засльозеному, засльозенім | на/у засльозеній | на/у засльозеному, засльозенім | на/у засльозених |