засопіти
ЗАСОПІТИ, плю, пеш; мн. засоплять; і ЗАСОПТИ, пу, пеш; мин. ч. засіп, сопла, ло; док. Почати сопіти, сопти. Гарбуз засопів, наче йому під ніс піднесли тертої табаки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 225); Нечипір мав щось сказати, та й не здужав, і тільки дуже засіп (Кв.-Осн., II, 1956,105); // перен. Працюючи, почати видавати хриплі звуки (про механізми, машини і т. іп.). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішає. Тоді коваль знов у горно його, засопів міх (Головко, II, 1957, 15).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засоплю | засопемо |
2 особа | засопеш | засопете |
3 особа | засопе | засоплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | засопів | засопіли |
Жіночий рід | засопіла | |
Середній рід | засопіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | засопімо | |
2 особа | засопи | засопіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | засопівши |