засоромлення
ЗАСОРОМЛЕННЯ, я, с. Почуття сорому, зніяковіння, збентеження і т. ін. Він пішов. Дівчина осталася сама на дорозі з відповіддю недоказаною на вустах, з почуттям.. гнітючого засоромлення (Коб., III, 1956, 311); Ольга бачила, як заіскрились у токаря очі і м'яке світло залило його широке обличчя. Водночас на цьому обличчі з'явилося тихе засоромлення, як у маленького хлоп'яти, несміливого й ніжного (Донч., III, 1956, 428).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | засоромлення | засоромлення |
Родовий | засоромлення | засоромлень |
Давальний | засоромленню | засоромленням |
Знахідний | засоромлення | засоромлення |
Орудний | засоромленням | засоромленнями |
Місцевий | на/у засоромленні | на/у засоромленнях |
Кличний | засоромлення | засоромлення |