засік
ЗАСІК, а, ч. Відгороджене місце в коморі, зерносховищі і т. ін. для зсипання зерна або великий і високий, звичайно нерухомий ящик з лядою для зсипання зерна, борошна. Тріщать од збіжжя в Опанаса Засіки, клуні і токи (Г.-Арт., Байки.., 1958, 127); Вона, як та дзига, крутилася, наказувала робочим, щоб, вигрібаючи із засіків борошно, не дуже мірки вивершували й насипали в підставлені людьми мішки та лантухи (Мирний, IV, 1955, 256); Юхим висипав зерно у засік (Чорн., Потік.., 1956, 243); В труді росте комуністична слава, і кожний з нас для радості живе, зерно, що ллється в засіки держави, говорить нам про щастя трудове (Сос., Щастя.., 1962, 22); * Образно. Зрідка пролітав сніжок, тихий, пухнастий, - останні запаси вимітає із небесних своїх засіків зима (Гончар, II, 1959, 181); // Взагалі відгороджене місце для зберігання чого-небудь. Картоплю зберігають у засіках на 10-15 т, насінну - шаром не більш як 100 см, продовольчу - 150 см (Колг. енц., І, 1956, 439).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | засік | засіки |
Родовий | засіка | засіків |
Давальний | засікові, засіку | засікам |
Знахідний | засік | засіки |
Орудний | засіком | засіками |
Місцевий | на/у засіку | на/у засіках |
Кличний | засіку | засіки |
засіка
ЗАСІКА, и, ж. 1. Штучна перешкода із зрубаних дерев для захисту від нападу ворога. Бояри наші зачали були робити засіки на шляху (Фр., VI, 1951, 55); Ті, що кидалися в обхід узвозу, натрапляли в лісі на засіки, із-за яких теж стріляли козаки (Панч, Гомон. Україна, 1954, 354).
2. діал. Те саме, що засік. Зерно висипали в засіку (Автом., В. Кошик, 1954, 251).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | засіка | засіки |
Родовий | засіки | засік |
Давальний | засіці | засікам |
Знахідний | засіку | засіки |
Орудний | засікою | засіками |
Місцевий | на/у засіці | на/у засіках |
Кличний | засіко | засіки |